Меню
Назад » »

Иванов-Остославский Павел Игоревич (12)

Перевод из Леси Украинки
 
Вірші / збірка «Думи і мрії» 
Невільничі пісні 
[14] 
Слово, чому ти не твердая криця, 
Що серед бою так ясно іскриться? 
Чом ти не гострий, безжалісний меч, 
Той, що здійма вражі голови з плеч? 
Ти моя щира, гартована мова, 
Я тебе видобуть з піхви готова, 
Тільки ж ти кров з мого серця проллєш, 
Вражого ж серця клинком не проб’єш… 
Вигострю, виточу зброю іскристу, 
Скільки достане снаги мені й хисту, 
Потім її почеплю при стіні 
Іншим на втіху, на смуток мені. 
Слово, моя ти єдиная зброє, 
Ми не повинні загинуть обоє! 
Може, в руках невідомих братів 
Станеш ти кращим мечем на катів. 
Брязне клинок об залізо кайданів, 
Піде луна по твердинях тиранів, 
Стрінеться з брязкотом інших мечей, 
З гуком нових, не тюремних речей. 
Месники дужі приймуть мою зброю, 
Кинуться з нею одважно до бою… 
Зброє моя, послужи воякам 
Краще, ніж служиш ти хворим рукам! 
25.11.1896 


Слово, зачем не клинок ты булатный,
Тот, что на подвиг был выкован ратный?!
Слово, зачем ты не рыцарский меч,
Тот, что снимал вражьи головы с плеч?!
Слово – единственный способ для мести,
Мы с тобой преданы Долгу и Чести,
Слово, ужаснее тысяч мечей,
Станешь ты карою на палачей!
Станешь хоругвью отважных отрядов,
Свергнешь долой ты подлейших сатрапов,
Встретишь сияние братских мечей,
Гомон услышишь свободных речей,
Станешь для храбрых, бесстрашных бойцов
Грозным оружием на подлецов,
Смело народ поведёшь за собой
Ради Свободы на праведный бой!
Никто не решился оставить свой комментарий.
Будь-те первым, поделитесь мнением с остальными.
avatar